Публікується за матеріалами семінару для тележурналістів, що відбувася 1-3 травня у Запоріжжі за спільною участю польських та українських експертів, у тому числі досвідчених журналістів, котрі займаються розслідуваннями. Організатори семінару поставили собі за мету провести його так, аби він мав якомога практичніший характер.
Події останнього року в країні дають нам підстави думати, що українці суттєво змінилися. Вони мають цілком конкретні очікування й прискіпливо приглядаються до влади. Ті, кого можновладці зазвичай охрещували категорією “вони”, тепер стали принциповішими, починають смикати за ниточки, знають, що реально відбувається в державі. Зростає суспільна вимогливість і до засобів масової інформації. Роль ЗМІ як джерела достовірної інформації і справжньої спільної трибуни для всього українського суспільства на даному етапі важко переоцінити.
“Преса – четверта влада”. Цю тезу можна зустріти практично в будь-якому підручнику для журналістів. Не втомлюються її повторювати представники першої, другої та третьої влади. Особливо під час урочистих зборів з нагоди чергового професійного свята мас-медійників. Напевно, не дуже справедливо приписувати журналістам таку ж впливовість, як міністрам, керівникам обласних адміністрацій чи суддям. Але практика, зокрема й українська, свідчить, що преса може зміщувати з посад президентів, посилати у відставку уряди, корумпованих чиновників. Наслідками публікацій можуть бути міжнародні скандали та врятовані життя.
Ідея цієї брошури виникла ще в далекому 2003 році, під час обговорення проекту закону “Про роздержавлення друкованих ЗМІ”. Ми проводили “круглі столи”, і на них щоразу виникало питання: “А як же поставиться до роздержавлення ЗМІ місцева влада?” Адже дотепер вона мала “свої” друковані органи і спілкувалася з ними “по-свійськи”. А законом передбачається, що газети перетворяться на окремі юридичні особи, які самостійно будуватимуть свою редакційну політику. Отже, ПОГАНА влада нібито мусить бути проти таких перетворень.
Спеціальне дослідження Центру медіареформ „ЧИ ДІЙСНО Є НЕЗВОРОТНИМИ ПОМАРАНЧЕВІ ЗМІНИ В УКРАЇНСЬКИХ МАС-МЕДІА?”. Ви можете завантажити повний текст дослідження з нашого сайту!
Події останнього року в країні дають нам підстави думати, що українці суттєво змінилися. Вони мають цілком конкретні очікування й прискіпливо приглядаються до влади. Ті, кого можновладці зазвичай охрещували категорією “вони”, тепер стали принциповішими, починають смикати за ниточки, знають, що реально відбувається в державі. Зростає суспільна вимогливість і до засобів масової інформації. Роль ЗМІ як джерела достовірної інформації і справжньої спільної трибуни для всього українського суспільства на даному етапі важко переоцінити.
“Преса – четверта влада”. Цю тезу можна зустріти практично в будь-якому підручнику для журналістів. Не втомлюються її повторювати представники першої, другої та третьої влади. Особливо під час урочистих зборів з нагоди чергового професійного свята мас-медійників. Напевно, не дуже справедливо приписувати журналістам таку ж впливовість, як міністрам, керівникам обласних адміністрацій чи суддям. Але практика, зокрема й українська, свідчить, що преса може зміщувати з посад президентів, посилати у відставку уряди, корумпованих чиновників. Наслідками публікацій можуть бути міжнародні скандали та врятовані життя.
Ідея цієї брошури виникла ще в далекому 2003 році, під час обговорення проекту закону “Про роздержавлення друкованих ЗМІ”. Ми проводили “круглі столи”, і на них щоразу виникало питання: “А як же поставиться до роздержавлення ЗМІ місцева влада?” Адже дотепер вона мала “свої” друковані органи і спілкувалася з ними “по-свійськи”. А законом передбачається, що газети перетворяться на окремі юридичні особи, які самостійно будуватимуть свою редакційну політику. Отже, ПОГАНА влада нібито мусить бути проти таких перетворень.
